КУ Сумська ЗОШ 6

Поисковый анализ сайта
^Угору

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області













Національна дитяча гаряча лінія

Національна дитяча гаряча лінія
Головна стрелка Психологічна служба стрелка Інформація до тематичних тижнів

Інформація до тематичних тижнів

Тиждень протидії булінгу

ЗНАЙ: ТИ НЕ ОДИН! РАЗОМ ПОДОЛАЄМО БУЛІНГ!
        У шкільному житті, сповненому новими знаннями і цікавими подіями, виникають ситуації приниження чи знущання з однокласників, молодших школярів. Ця проблема у всьому світі має назву «булінг», її потрібно вирішувати усім дорослим.
        За інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Причому, найбільш вразливими до булінгу є сором'язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі», закриті для спілкування.
        Міністерство юстиції України розпочало активну інформаційну роботу #СтопБулінг, адже діти мають право на безпечне дитинство.
        Докладніше

Тиждень толерантності

16 днів проти насильства

Насильство – це дії, що характеризуються такими ознаками:

  • здійснюються свідомо, спрямовані на досягнення певної мети;
  • завдають шкоду (фізичну, моральну, матеріальну тощо);
  • порушують права та свободи людини;
  • той, хто здійснює насильство має значні переваги (фізичні, психологічні, вікові тощо).

Види насильства:

Фізичне насильство – це…

  • нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті;
  • штовхання і смикання;
  • щипки, удари, стусани, побиття;
  • знущання, викручування рук;
  • жбурляння предметів.

Психологічне насильство – це…

  • ігнорування почуттів і потреб;
  • використання ненормативної лексики, залякування;
  • погрози, крик;
  • безпідставні покарання;
  • контролювання доступу до однолітків;
  • погрози завдати шкоди близькій людині;
  • нанесення шкоди домашній тварині;
  • навіювання почуття провини і страху;
  • брехня, звинувачення, приниження, прізвиська;
  • висміювання недоліків дитини, особливостей сім'ї, сімейних подій;
  • насміханні над виглядом, видом діяльності, поведінкою дітей, які вирізняються серед однолітків.

Економічне насильство – це…

  • зумисне позбавлення людини права на житло, їжу, одяг, кошти та інше майно;
  • створення економічної залежності;
  • забирання грошей;
  • маніпулювання їжею, одягом;
  • свідоме руйнування майна;
  • вимагання, крадіжка.

Сексуальне насильство - це…

  • небажані сексуальні дотики;
  • домагання, згвалтування;
  • неприродні сексуальні дії;
  • примус до проституції.

Насильством щодо дітей слід вважати:

  • Нехтування дитиною;
  • Нехтування обов’язків стосовно дитини;
  • Відсутність в сім’ї доброзичливої атмосфери;
  • Недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;
  • Втягування дитини в з’ясування стосунків між батьками та використання її з метою шантажу;
  • Недостатнє задоволення дитини в їжі,одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки матеріально спроможні зробити це;
  • Використання алкоголю до втрати самоконтролю над дітьми;
  • Нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.

Не складно помітити, що все це не рідкість у наших сім’ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не замислюємось над тим, як це може вплинути на нас самих і наших дітей.

Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як відстояти свою позицію. Їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.


Чи знаєте Ви, що:

  • Діти бачать, чують та пам’ятають більше ніж думають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі в конфлікті (захоплена грою,дивиться телевізор, перебуває в іншій кімнаті). Але насправді діти завжди знають коли батьки сваряться.
  • Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає домашнє насильство.

Будь-яке домашнє насильство, не залежно від того спрямоване воно безпосередньо на дитину чи іншого члена сім’ї, травмує дитину!

Як діти реагують на насильство в сім’ї:

  • Діти зазнають почуття провини, сорому і страху, так, ніби вони відповідальні в насильстві, яке їм доводиться спостерігати.
  • Діти відчувають сум.
  • Діти відчувають гнів, тому що вони не спроможні змінити те, що відбувається в сім’ї.

Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?

Вони можуть:

  • Реагувати надто агресивно;
  • Не визнавати авторитетів;
  • Бути пасивними чи пригніченими;
  • Мати вигляд заляканих;
  • Скаржитися на головний біль, постійне відчуття втоми, сонливість тощо.
Пам’ятайте!

В сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством?

Діти, що були свідками насильства в сім’ї, засвоюють:

1. Насильство – це засіб розв’язання конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та своїх дітей.

2. Негативні форми поведінки в суспільстві – найвпливовіші. Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.

3. Довіряти людям, особливо дорослим – небезпечно. У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

4. Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито. Дитина не може виявити свої справжні стосунки в сім’ї, тому що до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. Врешті-решт вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття.

Дієві негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх і варто проявляти.

В результаті дитина:

  • Або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі;
  • Або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

У сім’ях, де в стосунках з дітьми переважають контролювання, нехтування дитячими проблемами, тиск приниження один до одного, дитина може вирости агресивною або забитою, такою, яка не вміє постояти за себе. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.

Виховання без насильства

  • Ніколи не займайтесь «виховною роботою» у поганому настрої.
  • Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона — єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією.
  • Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
  • Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
  • Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.
  • Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
  • Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.
  • Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.
  • Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.
  • Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».
  • Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.
  • Виховання – це наступність дій.
  • Вихователь повинен бути твердим, але добрим.

Захисти себе та своїх близьких. Живи вільно…

На превеликий жаль, і зараз, в епоху демократичних перетворень та розвитку свобод, мільйони людей у світі потерпають від насильства, оскільки перебувають у рабстві. Звичайно, «нові раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, як то було у прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що у всіх країнах рабство заборонено. Тим не менш, люди перетворюються на товар, який можна продавати і купляти, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

ЩО ТАКЕ «ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ»?

«Торгівля людьми» – це здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передача, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.


З яких груп елементів складається поняття «торгівля людьми»?

Поняття «торгівля людьми» складається з трьох основних груп елементів:

а) дії – вербування, перевезення, приховування, передача та одержання людей;

в) способи впливу – погроза силою або її застосування, інші форми примусу, викрадення, обман, шахрайство, зловживання владою чи уразливим станом, підкуп особи, якаконтролює іншу особу;

с) ціль – експлуатація. Отже, є підстави визнавати наявність факту торгівлі людьми, якщо стосовно людини мала місце комбінація будь-якої з дій (а), будь-якого із способів впливу (в) і цілі експлуатації (с).

Торгівля дітьми – вербування, перевезення, передача, приховування або одержання людини, якій не виповнилося 18 років, з метою експлуатації або наживи.

ВЕРБУВАННЯ

Що в даному випадку слід розуміти під вербуванням?

В контексті торгівлі людьми під вербуванням слід розуміти втягнення особи в експлуатацію у будь-який спосіб та під будь-яким приводом.

У який спосіб може здійснюватись вербування?

Вербування може здійснюватися різними шляхами:

  • через оголошення про працевлаштування або навчання за кордоном в ЗМІ чи Інтернеті;
  • через туристичні, шлюбні, модельні агенції, фірми з працевлаштування за кордоном;
  • через запрошення по програмі AU PAIR;
  • через листування («наречена по пошті»);
  • через спеціалізовані сайти;
  • через фізичних осіб-вербувальників;
  • через близьке оточення (друзів, родичів, знайомих,сусідів).

Вербування може здійснюватися як шляхом повного чи часткового обману майбутньої жертви, так і у насильницький спосіб. Вербування вважається закінченим з моменту здійснення злочинних дій стосовно людини незалежно від того, чи досягнуто злочинцями передбачуваного результату.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЛЮДИНИ

Що слід розуміти під експлуатацією людини?

Під експлуатацією людини слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

ПРИМУСОВА ПРАЦЯ

Що таке примусова праця?

Примусова праця – усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання, для котрої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг. /ст. 2.1. Конвенції МОП № 29 про примусову працю/

Які основні ознаки свідчать, що людина працювала під примусом?

  • відсутність згоди на роботу (її недобровільний характер);
  • фізичне утримання на місці виробничої діяльності, обмеження свободи пересування;
  • психологічне примушення;
  • робота без оплати (наприклад, задля погашення боргу) або за дуже низьку платню;
  • робота в умовах, несумісних з поняттям гідної праці;
  • обман відносно виду і умов праці;
  • утримання посвідчень особи або інших документів;
  • загроза покарання (засоби утримання в ситуації примусової праці);
  • фактичне насильство або явна загроза:
    • фізичного насильства стосовно особи або її сім’ї, близьких;
    • сексуального насильства;
    • ув’язнення або іншого фізичного обмеження свободи дій;
    • грошових штрафів;
    • видачі органам влади (поліції, міграційній службі тощо) і депортації;
    • звільнення з нинішньої роботи;
    • недопущення до майбутньої роботи;
    • виключення з суспільного життя;
    • позбавлення прав і привілеїв;
    • позбавлення їжі, житла і інших засобів для існування;
    • переведення на роботу з гіршими умовами;
    • втрати соціального статусу.

ГРУПИ РИЗИКУ

Що таке група ризику у сфері торгівлі людьми?

Група ризику у сфері торгівлі людьми – це група, що об’єднує особливо вразливих людей, щодо яких існує висока ймовірність, що вони можуть стати об’єктами торгівлі людьми.

Хто, насамперед, належить до групи ризику потрапляння у ситуацію торгівлі людьми?

До зазначеної групи ризику належать:

  • діти, зокрема діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, діти з малозабезпечених сімей, безпритульні та бездоглядні діти, діти з особливими потребами;
  • безробітні особи працездатного віку;
  • особи з сільської місцевості;
  • особи з низьким рівнем доходів;
  • особи з низьким рівнем освіти;
  • особи, які працюють за кордоном, насамперед нелегально;
  • особи, які нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їхали чи перебувають на території України;
  • особи, які користуються послугами зі знайомств, в тому числі за кордоном, посередництва в укладенні шлюбів та створенні сім’ї;
  • особи, які займаються модельною діяльністю;
  • особи, які працюють у сфері розваг;
  • особи, які займаються проституцією;
  • особи, які раніше постраждали від торгівлі людьми.

Це можуть бути чоловiки, жiнки, лiтнi люди i дiти обох статей.

Офіційний (правовий) статус потерпілої від злочину людина може отримати тільки через правоохоронні органи після порушення кримінальної справи. Але це право, а не обов’язок людини і в жодному разі не позбавляє її права на необхідну допомогу!

Телефони довіри
Всеукраїнські безкоштовні

  • Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри» 8 800 500 21 80. За цим номером будь-яка дитина навіть з найвіддаленішого населеного пункту України може звернутися, почути відповідь на важливі, без перебільшення, болючі питання та отримати кваліфіковану консультацію психологів, юристів, педагогів – дітям, батькам. Працює з 09:00 по 21:00.
  • Консультація з питань всиновлення, створення дитячого будинку сімейного типа або прийомної сім'ї
    8 800 50 543 30
  • Національна «гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей
    8 800 500 33 50
  • Національна лінія Телефону Довіри з проблем ВІЛ/СНІД
    8 800 500 45 10
  • Цілодобово, анонімно, безкоштовно Національна «гаряча лінія»по запобіганню торгівля людьми
    8 800 500 22 50

Телефони довіри в Сумах

Сумський телефон довіри (цілодобово)
33-40-50

Сумський обласний кризовий центр (з 08:00 по 17:00)
60-18-58

Сумський міський кризовий центр
62-18-34

Клініка, дружня до молоді
32-72-00

Для підлітків (телефон довіри)
65-88-89

Нормативно-правові документи,
які спрямовані на подолання
насильства над людьми

полоска
Фотографії та відеоматеріали розміщено за згодою батьків
При використанні матеріалів сайту, посилання на сайт обов'язкове